Основи сучасної української літератури були закладені наприкінці XVIII століття на фундаменті фольклору. Також був розвиток української культури, мови та української поезії де створилися популярні вірші українських поетів Прелюдією став Історичний трактат "історія Русі" (авторство невідомо, Григорій Полетика або Олександр Безрободько), в якому особливо підкреслювалася, як заявляв сам автор: важливість національно-визвольної війни 1648-1654 рр.
1798 рік-публікація "Енеїди" Івана Котляревського - вважається багато в чому переломною датою в історії української літератури. Твори Котляревського були написані народною мовою, створивши перший розроблений зразок сучасної української літературної мови. Це пародія на твір Вергілія, в якому автор одягнув героїв Латинської поеми в Козачі костюми і оточив їх реаліями козачого життя початку XVIII століття, зберігши при цьому основні теми і пригоди героїв римського епосу.
Котляревський також реформував Полтавський театр за західноєвропейським зразком і розвивав українську театральну діяльність в Придністровській Україні. Традиція ідеалізації сільського народу, початок якої він поклав, залишилася основоположним мотивом зароджується української літератури першої половини XIX століття.
Петро Гулак-Артемовський, перший перекладач європейської літератури українською мовою (він перекладав, наприклад, Горація, Гете, Міцкевича), відіграв значну роль у розвитку української літератури того часу. Він ввів шестистопний ямб і романтичну баладу. Байкар і поет Євген Гребінка опублікував у Санкт-Петербурзі один з перших українських літературних альманахів"Ластівка".
Григорій Квітка-Основ'яненко, який був також драматургом, вважається творцем сучасної української художньої прози. У прозі до нього приєднався Левко Боровиковський, заслужений реформатор української системи віршування, поет-романтик і казкар. Микола Костомаров, поет, драматург, прозаїк, історик, фольклорист, літературний критик і публіцист, також залишив свій слід. Він був активістом таємного Слов'янського товариства Кирила і Мефодія, до якого також належали Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш. Разом з ним він також заснував перший в Санкт-Петербурзі журнал" Основа", який об'єднав молоді таланти.
У Галичині письменниками були Маркіян Шашкевич, Іван Вахилевич та Яків Холовацький, відомі як "Руська трійця". Відповідно до духу епохи вони збирали народні пісні, казки та легенди українського народу. У 1837 році з цензурних міркувань вони опублікували в Будапешті альманах "Русалка Дністрова", в якому містилися їх власні твори і народні пісні.
Найвидатніший художник 19 століття Тарас Шевченко надав українській літературі цілком зрілий і національний характер. Він був співаком народної культури, козачої вольниці і критиком царського режиму. Він також активно займався живописом. Його поетична збірка" Кобзярж", опублікована в 1840 році в Санкт-Петербурзі, була літературним та ідеологічним маніфестом величезної важливості. Він писав вірші та поетичні памфлети, його твір "Гайдамаки" викликав велику полеміку серед української інтелігенції. Він писав прозу російською мовою. Він був засланий в Оренбург, Орськ, Новопетровськ. Він входить до трійки найвидатніших українських поетів, поряд з Іваном Франком та Лесею Українкою.
У 1863 році на території Придністровської України були введені обмеження на видання літератури українською мовою, а також заборона на друк підручників, за винятком художньої літератури. У 1876 році правила були посилені. Як відображення інтелектуального руху, розвивалося Періодичне видання (Київська старовина, Львів: Дзвин, світ, діло). Реалізм почав з'являтися в творах таких письменників, як Марко Вовчок.
Степан Руданський, автор балад, ліричних і гумористичних віршів, ліро-епічних поем, казок та історичних творів, перекладач, як і раніше ставився до романтичної традиції. Найбільшою особистістю в культурному та літературному житті після смерті Шевченка був Пантелеймон Куліш, який займався написанням романів, літературною критикою, історією та етнографією. Він перекладав Шекспіра, Шиллера і Гете. Він був автором першого українського історичного роману ("Чорна рада", 1857). Молоде покоління українських письменників, що відірвалися від романтичної традиції, представляв Анатолій Свидницький, поет і прозаїк, автор першого українського соціально-морального роману "Люборачки" (Люборацькі), написаного в 1862 році.
Заборони та обмеження, запроваджені царським урядом у 1863/76 роках, перешкоджали подальшому розвитку літератури, обмежуючи її рамками Галичини. Там Українська література почала розвиватися з 1830 р. іншим українським поетом, який зробив значний внесок в українську літературу, був Юрій Федькович, лірик, автор оповідань про Солдатське і гуцульське життя
Добірка коротких віршів про Україну від відомих поетів та поетес:
1. Добрий день, Україно моя!
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
Павло Тичина
2. Україна
Україна – рідний край.
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти.
(Автор невідомий)
3. Рідний край
Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша солов’їна
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна
Платон Воронько
4. Рідне
Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Ярослав Скидан
5. Сонячний дім
Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
Андрій Німенко
6. Це моя Україна
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
Анатолій Камінчук
7. Про нашу Україну
Ми дуже любим весь наш край,
ІМи дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні -
Змагається він з нами!
Марія Познанська
8. Наш рідний край
Щоб довелося мандрувати –
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, -
То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл – що не злічить!
Марія Познанська
9. До нас журавлик прилітав
До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край...
Ти ще раз, друже, прилітай!
Ігор Січовик
10. Батьківщина
Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
Олексій Довгий
Рубрика: Новости. Читать весь текст на smart.kr.ua.