Питання структури зазвичай виникає двічі. Перший раз — коли фрілансер розуміє, що вже не встигає сам і починає наймати людей. Другий — коли компанія доростає до контрактів, у яких контрагент відмовляється працювати з фізичною особою. Між цими точками більшість українських IT-бізнесів проходять один і той самий шлях, і на кожному етапі мають різні оптимальні відповіді.
ФОП: просто, доки обороти невеликі
Третя група спрощеної системи залишається найпоширенішим стартом. У 2026 році ставка єдиного податку становить 5% від доходу для неплатників ПДВ, до цього додається військовий збір 1% від доходу та ЄСВ, розмір якого прив'язаний до мінімальної заробітної плати. Річний ліміт доходу перевищує 10 мільйонів гривень.
Обмеження цієї моделі не в ставках, а в структурі. ФОП не має статутного капіталу, часток і корпоративного договору — а значить, у неї неможливо «зайти» партнером чи інвестором. Немає й механізму передання бізнесу: клієнтська база, домени й репутація прив'язані до конкретної фізичної особи. Коли партнерів двоє й більше, схема «кожен свій ФОП» рано чи пізно закінчується конфліктом без юридичного вирішення.
ТОВ: коли з'являються партнери
Товариство з обмеженою відповідальністю розв'язує саме ці задачі: частки, статут, корпоративний договір, можливість продати бізнес або частину в ньому. Ціна — складніша бухгалтерія та звітність. Для компанії з двома-трьома співзасновниками ТОВ практично не має альтернатив: воно фіксує домовленості про розподіл прибутку, порядок виходу учасника й вирішення тупикових ситуацій, коли партнери не можуть дійти згоди.
Дія.City: пільговий режим із кадровими критеріями
Спеціальний правовий режим для IT дає резидентам знижену ставку ПДФО 5% для спеціалістів, військовий збір 5% та ЄСВ, розрахований від мінімальної заробітної плати. Замість класичного податку на прибуток компанія може обрати податок на виведений капітал.
Але пільги мають ціну у вигляді вимог. Компанія повинна вести кваліфіковані види діяльності, мати щонайменше дев'ять залучених спеціалістів і забезпечувати середню місячну винагороду не нижче встановленого еквівалента в євро. Для стартапів передбачено перехідний період, під час якого вимогу щодо кількості фахівців послаблено. Втрата статусу означає автоматичне припинення гіг-контрактів і перехід на загальні правила оподаткування, тому вхід у режим потребує розрахунку наперед, а не за фактом.
Іноземна юрособа: не заміна, а доповнення
Компанія в ЄС чи ОАЕ рідко замінює українську структуру — частіше вона працює поруч із нею. Типова конфігурація: іноземна юрособа укладає контракти й приймає платежі, українська частина забезпечує розробку. Така модель вимагає ретельного оформлення внутрішньогрупових договорів, обґрунтування цін і врахування правил про контрольовані іноземні компанії.
Коли структуру час переглядати
Практичні тригери: наближення до ліміту доходу; поява другого співзасновника; перший найманий спеціаліст замість підрядника; вимога замовника працювати з резидентом ЄС; підготовка до інвестиційного раунду. Якщо хоча б два пункти зі списку — про вас, чинна структура, найімовірніше, вже відстає від бізнесу.
Помилки на цьому етапі виправляються дорого: перереєстрація, переоформлення прав на продукт, переукладання контрактів із клієнтами. Тому юридичний супровід IT-бізнесу зазвичай починається саме з аудиту наявної структури — і лише потім переходить до змін. Офіційні критерії та реєстр резидентів спеціального режиму доступні на порталі Дія.City; ставки й ліміти щороку оновлюються, тож перевіряти їх варто на момент ухвалення рішення.
Рубрика: Новости. Читать весь текст на smart.kr.ua.